при запереченні

СБ-СК, т'имсей О,Кхтось, хто-небудь; ніхто (при запереченні) ; т'имсе дэ хорхмады зовсім ніхто не побоявся СБ; т'имсе да тӱшӱнмеди ама, болду бела ніхто навіть не подумав, але трапилося нещастя П; т'имсе дэ бильмей ону ніхто того не знає Б; т'имсе йох нікого немає Г; т'имсейе бильдирмейҗек ӧзнӱ нікому себе не відкриє Г; т'имсе т'имсенин сазҗысына дэмесин щоб ніхто нічиєму музикантові не казав СЛ; бир т'имсе / т'имсей Г / О, К хтось, хтонебудь; ніхто (при запереченні) ; бир т'имсем йох у мене нікого немає У; бир т'имсени бед'енмей ніхто йому не подобається У; эр т'имсе / т'имсей дэ Г / О кожен, кожний; жоден (при запереченні) ; пор. д'имсе, кимсе.

1) ( сполучення) and

2) ( хоч) не перекладається

3) ( також) too, also; ( при запереченні) either

4)

1) ( навіть) even

2) that is what; where; who

1) ( досі) still; ( при запереченні) yet, as yet

2) (додатково, більше) more, any more, some more, again

3) already; as long ago as, as far back as

1. adj

1) будь-який (з двох); один з двох; той чи інший; той чи той

2) і той і інший; обидва; кожний; будь-який

2. adv

1) також, теж (при запереченні)) they didn't tell me either — вони мені теж не сказали

2) замість

3. pron

1) будь-який

2) хто-небудь (з двох); що-небудь (одно) (з двох)

4. conj

або

* * *

1) будь-який ( з двох), один з двох; той або інший

2) , той, інший; обидва; кожний, будь-який

1) будь-який

2) хто-небудь ( з двох); що-небудь ( одне) ( з двох)

1) також, теж (в запереч. реченнях)

2) . (звич. заперечення у відповідь на твердження)

1) той чи той; оди́н з двох; ко́жний

2) оби́два

3) будь-яки́й ( з двох)

один з них СБ, О; бириси дэ жоден з них (при запереченні) О, К; пор. бири, бирси, бирӱсӱ.

дэ жоднісінький з них (при запереченні) Б; бир салдаты да аламаған падышаын, офицери дэ барамаған йанна, бириҗиги дэ жоден царський солдат, жоден офіцер не міг узяти, підступитися до нього, жоднісінький Б.

ніхто, ніхто з них (при запереченні) ; бирси йохтур? нікого з них немає? М; штэ, лафетмийим бирсинен — энди мен дэ унуттум от, не розмовляю ні з ким таким — уже й я забулаМ; пор. бири, бириси, бирӱсӱ.

нічогісінько (при запереченні) О.

1. щось, що-небудь СМСГ; эр биший усе, всі речі К.

2. нічого (при запереченні) ; биший айтмадым я нічого не сказав У; биший дэ бильмем СБ, бильмейим биший М я нічого не знаю; биший дэ халмайҗах нічого не залишиться СМ; энди биший дэ этамай уже нічого не поробить СМ; биший дэ гӧрмедим я нічогісінько не бачив СГ; бир дэ биший йохтур нічогісінько немає СЛ; биший дэ сӧлеме зовсім нічого не кажи Г; сен бишийдэн дэ хорхма не бійся нічого Г; халмады биший дэ не лишилося нічого СК.

3. якийсь, певний; биший абери йох вони нічого певного не знають СЛ; пор. бирший, бишей, бший, пиший, пший.

1. іще, ще, також, теж; даа не? що іще? ВН; даа не анда айлянышыс? чого ти ще там крутишся? П; даа тӱркӱ битмеэн-э пісня ж іще не закінчилася СМ; ағач йох эди даа деревини ще не було СЛ; мен саа сӧлийим бирин даа я тобі назву ще одного СК; даа чохтан чох іще довго СГ.

2. більш, значно, іще; даа гӱзель іще кращий, більш кращий СГ; о даа харт мендэн він старший за мене Б; даа йаш він іще молодший Г; не хадар ондан алыйсын, о хадар даа артай скільки з неї береш, настільки більшою вона стає — загадка про яму СГС; шинди даа йашайляр живуть ще й тепер СГ.

3. все-таки, тим не менше; он эт'и кӱмӱш осун даа хай буде все-таки дванадцять карбованців Г.

4. ледь не (при запереченні) ; даа талет'е суйа тӱшамады віз ледь не впав у річку Г; … бир даа а) ще трохи; бир даа сон дещо пізніше Б; б) знову, більше не; бир даа т'елиймиз ми приходимо знову П; бир даа о ара кӧпек авулдай тим часом знову загавкав пес СМ; бир даа бармайляр да і більше вже не ходять СМ; бир даа ӧгретмедлер більше не навчали У; сен бир даа маңа т'ельмес ти до мене більше не прийдеш Б; в) згодом; бир даа бир дэне гӱдӱрдэмек олған згодом грюкіт почувся знову Г; бир даа бир бӱйӱк таа д'елий згодом приходить іще один начальник М; г) іще, ще; йағмурдан сора бир даа слах після дощу ще трохи сиро СГС; д) раптом; бир даа хапудан чыхты кӧпек раптом із дверей вискочив пес СГС; пор. даан, дағын, дахи, дахы, даы, даын, таға.

1. іще, ще; даан бир сағат іще одна година СБФ; даан бар ахылма пара у мене в голові є ще трохи (пісень) У; даан бир йердэ даа іще в якомусь місці М; бӱгӱн даан ашамадым сьогодні я ще не їв СБФ; т'елин даан утаный наречена все ще соромиться П; он беш йашна даан іще в п'ятнадцять років СК.

2. уже; даан эт'и йырладым я уже дві заспівав СБ.

3. значно, більш; даан гӱзель іще гарніший У.

4. згодом, знову, ще раз; тэкаран даан т'ерек сачма ға треба посіяти ще трохи Б; … бир даан а) згодом СМ; бир даан кӧзетий тӧпед'е згодом показує вгору Б; б) більше (при запереченні) ; кӧрмедим бир даан я більше не бачив СБ; бир даан этмем о шийни я більше не робитиму цього Б; пор. даа, дағын, дахи, дахы, даы, даын, таға.

зовсім, взагалі (при запереченні) ; ичтэ дэ эталмай не зробить зовсім ВН-К; табалмам энди ичтэ тепер не знайду зовсім СБ; о ичтэ тӱшӱнмез він зовсім не думав, не припускав П; ичтэ дэ бильмем лафларын, ичтэ дэ його слів я зовсім не знаю, взагалі СМ; ичтэ дэ болмай зовсім не буває СМ; киши аллахка ичтэ дэ йынанмай люди зовсім не вірять у бога СМ; йарамаз адам ичтэ дэ эвдэ йатмай розбещена людина ніколи вдома не ночує Б; див. ич II.

ум. форма допом. дієсл. о- якщоє; хоч, хоча (при запереченні) ВН, СБ, Г-М; хайл оса якщо він згоден СБ; харт оса, йаш та оса, эп тэ бир селам бермей хоч старий, хоч молодий, все одно не вітаються Б; йатыйым, ӧле оса ляжу, коли так Г; т'ерек оса якщо треба Г; ӧле оса, бахарым якщо так, доглядатиму СЛ; оса, осун коли так, то й так СГ; сувух оса якщо холодно СЛ; а лафетмеэ адам оса а якби була людина, щоб розмовляти М.

Мо-Цзи (468, або 478,480 та ін., царство Лу - 376, або403, 395, 392 та ін. дон.е.) - стародавньокит. мислитель, політичний діяч, засновник моізму (мо цзя). Вивчав конфуціанські ідеї, але відійшов від них і пізніше різко критикував. Створив власну концепцію, багато у чому протилежну конфуціанській. Погляди М.-Ц. викладені в книзі "Мо-цзи" ("Трактат учителя Мо"), яка являла собою результат колективної праці моїстів протягом декількох століть. М.-Ц. виходив із критики політичних і соціальних відносин, що склалися в сучасному йому суспільстві. Головною причиною "безладу в Піднебесній" вважав відсутність у людей поваги, любові один до одного. Наслідком цього є те, що кожний здійснює вчинки, виходячи із власних бажань та вигоди. М.-Ц. розрізняв "загальну" та "окрему" любов: "окрема", або корислива, любов є великим злом для Піднебесної; тільки в "загальній" любові знаходиться істина. Еталоном "загальної любові" М.-Ц. вважав Небо, бо воно "велике і безкорисливе", "не розділяє малих та великих", "годує всіх". Основне завдання людини - виконувати бажання Неба: "Небо бажає, щоб люди допомагали один одному". Поняттю "Небо" надається теїстичне значення: воно - критерій розмежування добра і зла, все бачить і чує, знає вчинки всіх людей та неодмінно карає тих, які "порушують його волю". У політичних поглядах М.-Ц. центральною є думка про залучення до справ правління державою "доброчесних" людей. При цьому він обстоює тезу "шанування талантів", згідно з якою "мудрі люди" повинні висуватися на високі посади, незалежно від їхнього походження. Пропонуючи дотримуватися "економії у витратах", зокрема "економії при похованнях", критикував конфуціанців за їхню ритуалізацію життя, яка потребує великих витрат за рахунок добробуту народу А. нтиконфуціанський характер мають і висловлювання М.-Ц. "проти долі", сенс яких у запереченні напередвизначення в житті людини, адже людина сама є творцем своєї долі; наполегливою працею вона сама повинна досягти удачі, не роблячи при цьому зла іншому. Вчення М.-Ц. мало великий вплив у Китаї в IV - III ст. до н. е.